На даний час багатьом геям України ця інформація невідома, тому більшість з них не можуть об`єктивно оцінити ризик інфікування під час сексу без використання презерватива. Багато хто вважає, що не вживаючи наркотики ін`єкційно, вони уникають лиха тільки завдяки цьому. Дані опитування, проведеного у вересні цього року громадською організацією "Гей-альянс" серед ЧСЧ м. Києва, лише підтверджують цей сумний висновок.
80,6% опитаних практикують анальний секс з великою кількістю різних партнерів (середня кількість партнерів - 5,3). Більшість з них - 56,1% - при анальному сексі не використовують презерватив, а 72% - лубрикант фабричного виробництва, що підвищує травматичність такої сексуальної практики і ризик інфікування ВІЛ.
47,1% з числа опитаних жодного разу не проходили тестування на ВІЛ. А оскільки з 2000 року в Україні припинилася реєстрація людей, які інфікувалися ВІЛ через гомосексуальні контакти, справжньої картини епідемії в середовищі ЧСЧ не знає ніхто.
За даними Центру профілактики и боротьби зі СНІД МОЗ України, на липень2004 року в Україні зареєстровано 5572 нових випадків інфікування на ВІЛ серед дорослих, і тільки 57,6% з них пов`язані з ін`єкційним вживанням наркотиків. У 2001 році цей відсоток дорівнював 62.
З 61 753 офіційно зареєстрованих в Україні ВІЛ-інфікованих 70,56% становлять ін`єкційні наркомани (у 2001 р. - 76,19%). Висновок очевидний: зростає кількість випадків інфікування статевим шляхом. І якщо натурали користуються презервативами хоча б з остраху завагітніти, то наші геї, схоже, не бояться нічого взагалі...
Тож співтовариство потребує формування мотивації безпечної сексуальної поведінки і проходження тесту на ВІЛ, а також використання презервативів і лубрикантів при анальному сексі. А в нашому журналі та на сайті www.gayUA.com організація "Гей-альянс" намагатиметься заповнити прогалини в інформаційному просторі: ви знайдете відповіді на питання, що стосуються ВІЛ/СНІД: шляхи передачі і безпечна сексуальна поведінка; симптоми і форми лікування; місця, де можна пройти тест на ВІЛ, і юридичні питання... Насправді, життя не таке вже й погане. Варто його берегти!
© "Один з нас" №38, 2004р.
2000-2012