| 16.11.2003 Валерій Михайловський знову в Києві, і знову є тема для розмови.13 листопада в оперному театрі ім.Шевченка було представлено програму Санкт-Петербурзького Чоловічого балету, яка, як завжди, складалася з двох частин. Друге відділення - розмова особлива. Це саме те, чим і знаменитий балет Михайловського, чим епатує і вражає публіку вже цілих одинадцять років. Театрали мене зрозуміли: це виконання жіночих партій класичного балету чоловіками трупи. Хочу відразу зауважити, що це унікальна праця. Хто не вірить - хай встане на пальці, якщо після цього він зможе ходити, то зрозуміє, що я маю на увазі. Тому відразу зробимо скидку на погрішності, які виникали під час виконання. "Разбор полётов". Особливо сподобалося виконання адажіо з балету "Шахерезада" (хореографія М.Фокіна). Це, без сумніву, виконувалося краще, ніж балеринами провінційних театрів. Прикрасою вечора було па-де-де з балету "Дон-Кіхот" (хореографія К. Гойлезовського) - це найскладніша частина вистави, хлопці вразили не тільки технікою, а й "внутрішнім змістом". Тут я маю на увазі оригінальне вирішення дуету, це коли партнер з партнеркою помінялися місцями і саме партнер виконує класичні пози при підтримці партнерки. Це привносить певний гумор у виконання і дає можливість творчого перебільшення емоцій і гіперболізації образів. Виконання па-де-де набуло сатиричного змісту, але при цьому не втратило ні техніки виконання, ні манери, і не перетворилося на пародію. Треба зауважити, що серйозні класичні партії хлопці пропонують глядачеві в своїй особливій манері. Кокетування на межі з жеманством дуже розважає, і навіть шокує публіку, своєрідна гра з глядачем. Що вражає - абсолютний успіх трупи серед закорінілих "натуралів", так що маленька порада: хочете вразити Вашого натурала - зводіть його на виставу В.Михайловського. Він буде у захваті, і успіх в просуванні Ваших особистих відносин Вам гарантований. У фіналі програми - короткий вихід "прими": "Русская" (хореографія О. Горського) у виконанні В.Михайловського. Сентиментальний танець "російської красуні". Хоча, мені завжди більше подобався "Вмираючий лебідь" (хореографія М.Фокіна), мабуть роки не ті... Загалом, вечір вдалий, навіть якщо комусь було нудно в залі, можна було затриматися біля бару, або, на худий кінець, познайомитися з кимось в курилці, благо "нашої" публіки було на всі смаки; я би так і зробив, але, нажаль, був не один ;) Відвідуйте театр, інколи це буває досить цікаво! |
:: обсуждение темы :: | ||||
Комментарии 1-2 (2 записей)
В этот раздел запрещено добавлять новые комментарии. |