Відкритий лист керівників громадських і благодійних організацій геїв та лесбійок України

21-06-2006

Президенту України В. А. Ющенку,
Верховній Раді України,
в. о. Прем’єр-міністра України Ю. І. Єханурову,
в. о. Міністра внутрішніх справ України Ю. В. Луценку,
в. о. Міністра освіти та науки України С. М. Ніколаєнку,
в. о. Міністра охорони здоров’я України Ю. В. Поляченку,
в. о. Міністра праці та соціальної політики України І. Я. Саханю,
в. о. Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Ю. О. Павленку,
в. о. Міністра юстиції України С. П. Головатому,
директору Державного департаменту у справах релігій Бондарчуку І. В.,
членам Всеукраїнській Ради Церков і релігійних організацій

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
КЕРІВНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ І БЛАГОДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
гЕЇВ ТА ЛЕСБІЙОК УКРАЇНИ

ВИСОКОПОВАЖНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ,
ШАНОВНІ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ТА УРЯДОВЦІ,
ШАНОВНІ СВЯТІ ОТЦІ,
ШАНОВНЕ ПАНСТВО!

Ми, керівники громадських і благодійних організацій, що працюють в Україні для геїв та лесбійок, цим листом звертаємось до вас у відповідь на нещодавню ініціативу Блаженнійшого Любомира Гузара, Глави Української Греко-Католицької Церкви, що була висунута ним 2 червня цього року на засіданні Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Кардинал Гузар запропонував розробити та прийняти поправки до чинного законодавства, які б закріпили поняття «подружжя» як союз винятково між жінкою й чоловіком, а також визначили б законодавчо поняття «сексуальні меншини». Це нібито дозволить запобігти створенню в Україні одностатевих сімей, легалізації одностатевих шлюбів та вихованню дітей у них.

Ми з повагою й толерантністю ставимося до всіх релігійних організацій, які зареєстровано в Україні. Безперечно, і Українська Греко-Католицька Церква, й інші церковні організації мають право формулювати й публічно висловлювати свою думку щодо гомосексуальності та гомосексуальної поведінки. Але важливо враховувати, що будь-які нетолерантні заяви можуть сприяти розпаленню ненависті до гомосексуальних громадян і спонукати до насильства проти них.

Деякі народні депутати із новообраного складу Верховної Ради вважають, що «представники сексуальних меншин не активні в питанні одностатевих шлюбів і не ставлять відповідних вимог до суспільства». Ця думка є, вочевидь, цілком хибною. Навпаки, ми займаємо послідовну, активну й відкриту позицію з цього приводу. Чисельність геїв та лесбійок в нашій країні сягає щонайменше одного мільйона осіб, і державні та громадські інституції не повинні нехтувати цим фактом. Одностатеві сім’ї в Україні були, є та існуватимуть надалі, а гомосексуальні громадяни народжують і виховують дітей.

Шановне панство! Сім’ї формуються не внаслідок реєстрації шлюбу в органах РАГС і не внаслідок вінчання в церкві: сім’ї народжуються через кохання і є формою спільного життя на засадах взаємодопомоги та взаємоповаги. Діти з’являються на світ незалежно від наявності в їхніх батьків свідоцтва про шлюб, а також незалежно від сексуальних уподобань їхніх батьків. Але деякі суттєві відмінності відрізняють одностатеве подружжя від традиційного: гомосексуальна сім’я не існує в нашій країні де-юре, вона існує лише де-факто; гомосексуальна сім’я абсолютно не захищена українським законодавством і, як така, не одержує жодної державної підтримки, хоча геї та лесбійки сплачують державі такі самі податки і повинні мати ті самі права, що й їх гетеросексуальні співгромадяни.

Люди гомосексуальної орієнтації народжуються й виховуються переважно в «традиційних» сім’ях. Народження дітей у гетеросексуальних сім’ях аж ніяк не заважає формуванню їхньої гомосексуальності. Водночас, численними дослідженнями, які проводилися в країнах Заходу, доведено, що в гомосексуальних сім’ях виростають переважно гетеросексуальні діти — приблизно той самий відсоток, що й у різностатевих батьків.

Ми наголошуємо, що гомосексуальність не є ані хворобою, ані розладом особистості, ані, тим більше, правопорушенням, та вимагаємо цивілізованого ставлення до людей гомосексуальної орієнтації на зразок того, яке існує в більшості країн вільного демократичного світу. Повноцінні одностатеві шлюби або реєстроване партнерство для одностатевих пар стали стандартом для розвинутих західних держав. Із 15 країн — «старих» членів Євросоюзу шлюб або реєстроване партнерство запроваджено в дев’яти; із десяти «нових» членів ЄС інститут реєстрованого партнерства для одностатевих пар запроваджено у двох. Це поточні дані, але щороку кількість країн, які надають гомосексуальним громадянам підтримку та право на повноцінні сімейні відносини, зростає.

Запровадження інституту шлюбу для одностатевих пар відбулося в таких вельми релігійних країнах, як Бельгія та Іспанія, але до негативних економічних чи соціальних наслідків це не призвело. Навіть у католицькій Італії новий уряд обіцяє в найближчому майбутньому прийняти закон про реєстроване партнерство. Найближчий сусід України, Угорщина, планує вчинити те саме. Надання гомосексуальним партнерам всієї повноти сімейних прав (разом із відповідними обов’язками) — очевидна, логічна та незворотна тенденція у демократичних громадянських суспільствах.

Шановне панство! Чинним національним законодавством уже встановлено, що «шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка» (ст. 21 Сімейного кодексу України). Ми пропонуємо не переглядати це визначення, а запровадити в Україні реєстроване партнерство для одностатевих пар. Це дасть змогу десяткам тисяч українських гомосексуальних сімей легалізуватись, отримати соціальні та економічні права, відчути підтримку та піклування держави.

Щоб вирішити цю проблему, потрібна політична воля. Нехтування з боку держави нагальними потребами геївсько-лесбійської спільноти посилить соціальну напругу в суспільстві, призведе до гальмування інтеграції України до демократичного європейського та світового співтовариства. Держава має приділяти належну увагу забезпеченню прав геїв і лесбійок також і в контексті адаптації національного законодавства до міжнародних правових норм. Нам не потрібні особливі, специфічні права; ми потребуємо можливості повною мірою користуватися нашими законними, фундаментальними правами та свободами, які були б забезпечені ефективними механізмами реалізації.

Ми не можемо не відзначити позитивних зрушень у цьому напрямі, які вже ініційовані на рівні уряду та парламенту. Так, у проекті нового Трудового кодексу України, внесеного Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради (реєстраційний номер 1038-1), передбачається пряма заборона дискримінації у сфері праці на підставі сексуальної орієнтації. Крім цього, на розгляді в парламенті знаходиться законопроект № 8590, яким пропонується запровадження кримінальної відповідальності за дискримінаційні дії щодо громадян на підставі їхньої сексуальної орієнтації, а також за розпалювання ворожнечі чи ненависті до людей на цій же підставі.

Таким чином, урядом України вже розпочато діяльність, спрямовану на недопущення будь-якої дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації в дусі вимог Резолюції Європарламенту щодо спільної стратегії Європейського Союзу по відношенню до України від 15 березня 2001 р. № C5-0208/2000-2000/2116 (COS) та відповідно до інших, чинних для України, документів європейських і міжнародних інституцій.

Але вжитих на урядовому рівні заходів поки, на жаль, замало.

Виходячи з викладеного, ми вимагаємо:

1) запровадити законодавчу заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації в усіх галузях суспільного життя;

2) легалізувати громадянське партнерство для людей гомосексуальної орієнтації;

3) надати гомосексуальним сім’ям усю повноту соціальних та економічних прав нарівні з гетеросексуальними подружжями;

4) визнати в Україні чинними одностатеві шлюби між громадянами України або між громадянами України та іноземцями, законно укладені в іншій державі, а також законно зареєстровані за кордоном громадянські партнерства;

5) запровадити на державному рівні програми соціальної підтримки геїв та лесбійок;

6) ураховувати права та потреби геїв і лесбійок при розробці та реалізації нормативно-правових актів.

У контексті наших вимог ми закликаємо всіх суб’єктів законодавчої ініціативи — народних депутатів, Президента та уряд України — найближчим часом розробити та прийняти, а органи виконавчої влади та місцевого самоврядування — ефективно впровадити у життя відповідні офіційні рішення. У свою чергу, ми засвідчуємо готовність надавати всю необхідну допомогу для їх кваліфікованої розробки та подальшої реалізації.

Ми закликаємо представників усіх релігійних конфесій поважати нашу громадянську позицію та ставитися до нас із толерантністю і в дусі братерської любові.

Ми є відкритими для спілкування та завжди готові до конструктивного діалогу з будь-якими органами державної влади, громадськими інституціями, політичними партіями, релігійними організаціями та іншими об’єднаннями громадян.

Ми глибоко переконані, що процвітання суспільства, рівень добробуту та якість життя людей безпосередньо залежать від шанобливого ставлення до кожного члена суспільства.

У демократичній країні пріоритетом державної політики є забезпечення прав і свобод усіх людей, якої б сексуальної орієнтації вони не були, яких би політичних, ідеологічних чи релігійних переконань вони не дотримувалися, зокрема — забезпечення права людини на життя, особисте й сімейне благополуччя, свободу слова та віросповідання.

Упевнені, що в Україні повинен утвердитися новий спосіб державного мислення, за яким громадяни не поділятимуться на «своїх» та «чужих», «гарних» і «поганих», «правильних» і «неправильних», — спосіб державного мислення, за яким, натомість, визнаватиметься та впроваджуватиметься на практиці рівність усіх громадян у своїх правах та свободах, а честь і гідність людини виступатимуть найвищою соціальною цінністю.


Святослав ШЕРЕМЕТ, в. о. президента всеукраїнської громадської організації «гей-Форум України»

Лайма ГЕЙДАР, голова координаційної ради Інформаційно-освітнього центру «Жіноча Мережа»

Олег АЛЬОХІН, голова Миколаївської асоціації геїв, лесбійок і бісексуалів «Ліга»

Андрій МАЙМУЛАХІН, координатор Регіонального Інформаційного і правозахисного Центру для геїв та лесбійок «Наш світ»

Станіслав НАУМЕНКО, керівник проектів громадської організації «Гей-альянс», редактор журналу «Один з нас»

Анатолій БОНДАРЕНКО, президент Всеукраїнської благодійної організації «Час життя плюс»