В Україні вийшла в світ перша на постсовєтському просторі антологія світової квір-літератури

20 вер 2009
20:00

У видавництві «Критика» вийшла в світ перша на постсовєтському просторі антологія сучасної світової квір-літератури. Антологія містить українські переклади творів тридцяти авторів із п’ятнадцяти країн Европи й Америки (крім України, залучено письменників із Австрії, Білорусі, Великої Британії, Греції, Іспанії, Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, США, Угорщини, Узбекистану, Чехії, Швайцарії).

 Ініціяторами проєкту й упорядниками антології виступили троє українських поетів – Ірина Шувалова (Київ), Альбіна Позднякова (Львів) і Олесь Барліг (Запоріжжя). До роботи над антологією долучилося чимало знаних українських поетів і перекладачів: Андрій Бондар, Сергій Жадан, Дмитро Лазуткін, Остап Сливинський, стронґовський, Віталій Чернецький та ін, а також відомий фахівець із ґендерної проблематики і квір-студій соціоантрополог д-р Марія Маєрчик.

Напозір епатажний заголовок «120 сторінок содому» пародіює масову нетолерантну візію лесбіґей культури та цілого явища гомосексуальности. «Ми свідомі того, наскільки глибоко засіли в суспільній свідомості неґативні стереотипи стосовно ЛҐБТ-спільноти, – говорить одна з упорядників антології Ірина Шувалова. – Тому ми не вдаємо, ніби не помічаємо цих стереотипів чи можемо легко їх обійти. Навпаки, ми вважаємо за потрібне ще раз вказати на них, іронічно їх обігравши. Звідси й назва книжки».

Водночас суто описовий підзаголовок – «Сучасна світова лесбі/ґей/бі література» – відбиває нормативне уявлення ЛҐБТ-спільноти про себе, використовуючи три з чотирьох складників, що лягли в основу цієї абревіятури (текстів, присвячених проблемі трансґендеру – літері «Т» зі скорочення «ЛҐБТ», – антологія не містить). Натомість жанрове означення «квір-антологія» не лише фіксує експериментальний характер самої збірки, а й упроваджує у вітчизняний обіг новий, постмодерний, артистичний і академічний, спосіб витлумачення того ж таки явища. Таким чином, трирівневий заголовок вичерпно описує феномен квір-літератури в трьох головних вимірах його сучасного сприйняття і потрактування.

За словами упорядників і видавців, головна місія антології – не тільки відкрити українському читачеві нові для нього імена, теми і способи письма та ближче познайомити його зі здобутками квір-культури кінця XX – початку XXI століття, але й сприяти поширенню в Україні навичок сучасного толерантного мислення, вміння чути і розуміти Іншого, цінувати інакшість і давати собі раду в суспільстві, де множинність ідентичностей, норм та істин є леґітимною, звичною і побажаною. Цільовою авдиторією антології, отже, є не лише ЛҐБТ-спільнота, але, як наголошують упорядники, «будь-який неупереджений читач». Антологія не претендує на повноту охоплення сучасної квір-літератури, радше, у ній здійснено спробу представити розмаїття жанрів, стилів і підходів, що вільно співіснують в умовних межах напрямку.